Вторник, 21.11.2017, 07:35
МБДОУ №11 "Подснежник".Крым.г.Симферополь
                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                      

 інтерактивне заняття по ТРИЗу

Поиск
Главная страница
Крымский веночек
Делимся опытом
Наше творчество
Инновации
Руководство ДОУ
Детям
Родителям
Воспитателям
Специалистам
Архив материалов
Форма входа
Календарь
«  Ноябрь 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбВс
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930
Друзья сайта
  • ГБДОУ д/с № 58 Колпинского р-на СПб
  • Центральная городская библиотека им. А.С.Пушкина г.Симферополь
  • Крымская республиканская детская библиотека им. В.Н.Орлова
  • Официальный блог
  • Сообщество uCoz
  • FAQ по системе
  • Инструкции для uCoz
  • Наш опрос
    Кто вы?
    Всего ответов: 212
    Мини-чат
    200
    Статистика

    Онлайн всего: 3
    Гостей: 3
    Пользователей: 0
    Счетчик тИЦ и PR Яндекс.Метрика Рейтинг@Mail.ru

    Пропонуємо далі розроблене нами інтерактивне  заняття, яке ґрунтується на чотириструктурному підході.

    1. Етап спілкування. Мотивація. Презентація теми  заняття. Мета – сфокусувати увагу  дітей  на завданні і викликати інтерес до нього; забезпечити розуміння  дітьми  змісту їхньої діяльності, тобто того, чого вони можуть досягти на  занятті , чого від них очікує вихователь. Використати запитання, короткі історії, невеличке завдання-проблему тощо (до 3 хв.).

    2. Етап пізнавальної діяльності. Надбання необхідної інформації. Мета – дати  дітям  достатньо інформації для того, щоб на її основі виконувати практичне завдання (актуалізація знань). Доречне невелике опитування (до 5 хв.). Вихователь – транслятор, фасилітатор, знаходиться "над”  дітьми ).

    3. Етап перетворювальної діяльності. Інтерактивна вправа – центральна частина  заняття . Мета – практичне засвоєння матеріалу. Послідовність проведення цього етапу: інструктування – ознайомлення з метою і правилами вправи, послідовністю дій і кількістю часу на виконання завдання; з’ясування необхідності індивідуальної допомоги; об’єднання у групи за певною ознакою (критерієм) або розподіл ролей; виконання завдання (вихователь – організатор, консультант, ведучий, знаходиться поруч або разом із  дітьми  тощо); презентація результатів роботи (до 12 хв.).

    4. Етап оцінно-контрольної діяльності. Мета: обговорення з метою усвідомлення виконаної роботи, звернути увагу на збігання (або навпаки) очікуваних і одержаних результатів.

    Запитання до  дітей: що нового дізналися; як це можна буде використати тощо (до 3 хв.). Что понравилось? Что показалось трудным? (Примітка.  Модель  розроблено К.Л.  Крутій.

    Систему завдань, що пропонуються  дітям, можна умовно назвати "Про що ми дізналися? Чого ми навчилися?”.

    Наводимо варіанти запитань для бесіди: Чого навчилися? Що нового довідалися? Яким способом? Де буде застосовано? Які нові слова ти запам’ятав? Яке слово тебе зацікавило? Що хотів би повторити? Яке завдання для тебе виявилося найцікавішим? Які відкриття зробив для себе? Чого нового ти навчився? Що тебе здивувало? Які нові ігри тобі сподобалися? Пригадай, хто кому допоміг на  занятті ? Що запам’яталося найбільше? Де виникло утруднення? Чим саме ти пишаєшся після заняття? Чого на занятті тобі не хотілося робити? Чому? Що тобі не вдалося на занятті? Які результати групи? (мої власні)? Кого можна похвалити? Перед ким ти хотів би похвалитися успіхами? Можливе використання спеціальних сигналів – кольори, знак, шкали тощо, для позначення ступеня досягнення поставленої мети діяльності. На нашу думку, пункт "підсумок заняття” має місце в методичному аналізі, а не в плані заняття, тому що від адресований вихователю, а не дитині. Пояснимо, підсумок заняття – це методичний і дидактичний висновок, який підбивається у результаті аналізу заняття.

    Наведемо варіанти таких висновків:

    ·                                   підбиваючи підсумок заняття, можна стверджувати, що педагог реалізував усі основні вимоги до навчання дошкільників, а саме…;

    ·                                   для спостерігача очевидно, що діти активно працювали із запропонованим матеріалом, виявляли пізнавальну активність…;

    ·                                   вихователь уміє організувати пізнавальну активність дітей, володіє прийомами створення проблемних ситуацій…;

    ·                                   аналіз відповідей дітей засвідчує, що вони засвоїли пропонований матеріал і активно використовували його під час перетворювальної діяльності…;

    ·                                   вихователь зумів не лише сформувати нове вміння, але й організувати перенос цього вміння у нову ситуацію… тощо.
        Отже, підбиття методичного висновку заняття - це обов'язок того, хто заняття аналізує, або вихователя, якщо це самоаналіз. Висновок повинен зафіксувати – чи виконана запланована мета чи ні (якщо ні, то чому?).

        Отже, підбиття методичного висновку заняття - це обов'язок того, хто заняття аналізує, або вихователя, якщо це самоаналіз. Висновок повинен зафіксувати – чи виконана запланована мета чи ні (якщо ні, то чому?).

        Отже, підбиття методичного висновку заняття - це обов'язок того, хто заняття аналізує, або вихователя, якщо це самоаналіз. Висновок повинен зафіксувати – чи виконана запланована мета чи ні (якщо ні, то чому?).

    Принцип домінанти. Домінанта – від італійськ. dominante, буквально "панівний”, тобто домінуюча ідея, головна ознака чого-небудь. Принцип домінанти на занятті з дітьми реалізується, коли вихователь приділяє увагу якомусь питанню, проблемі, розділу, тобто робиться акцент тільки на одному (будь-якому) виді діяльності з дітьми (цей вид домінує). Інші види діяльності виступають як допоміжні.

    Дослідження відомого науковця І.А. Аршавського показують, що ефективність формування будь-якого структурного сліду на рівні коркових утворень головного мозку обумовлена біологічним законом багаторазового впливу подразника на певні рецепторні зони. Спираючись на це положення, ми вважаємо за необхідне зберігати єдину цільову установку на формування і розвиток 3-4 напрямів роботи (словникова робота, граматична правильність мовлення тощо) упродовж 3-5 (а в деяких випадках і більшої кількості)  занять . З метою виключення однобічності процесу розвитку мовлення і забезпечення його рівномірності напрями роботи обов’язково повинні мінятися залежно від ступеня мовленнєвого впливу на дитину.

    Принцип варіативності засобів навчання мови, розвитку мовлення і мовленнєвого спілкування. До засобів навчання ми відносимо: культурне мовленнєве середовище, спілкування дорослого і дитини, спеціально організовані  заняття .
    Ця обставина дає вихователеві унікальну можливість, зберігаючи на  занятті  єдину цільову установку, варіювати для цього різні засоби навчання. Тому при визначенні й формулюванні мети, крім пріоритетної мети – навчання мови і розвиток мовлення, – вихователеві необхідно задавати характер ігор і вправ, що обов’язково повинні мінятися від  заняття  до  заняття , дозволяючи урізноманітнити мовленнєву діяльність дитини, зберігаючи й підтримуючи її позитивні емоції.

    Ця обставина дає вихователеві унікальну можливість, зберігаючи на  занятті  єдину цільову установку, варіювати для цього різні засоби навчання. Тому при визначенні й формулюванні мети, крім пріоритетної мети – навчання мови і розвиток мовлення, – вихователеві необхідно задавати характер ігор і вправ, що обов’язково повинні мінятися від  заняття  до  заняття , дозволяючи урізноманітнити мовленнєву діяльність дитини, зберігаючи й підтримуючи її позитивні емоції.


    Ця обставина дає вихователеві унікальну можливість, зберігаючи на  занятті  єдину цільову установку, варіювати для цього різні засоби навчання. Тому при визначенні й формулюванні мети, крім пріоритетної мети – навчання мови і розвиток мовлення, – вихователеві необхідно задавати характер ігор і вправ, що обов’язково повинні мінятися від  заняття  до  заняття , дозволяючи урізноманітнити мовленнєву діяльність дитини, зберігаючи й підтримуючи її позитивні емоції.


    Висновок. Запропонована концептуальна  модель   організації   заняття  з навчання мови, розвитку мовлення і мовленнєвого спілкування дошкільників на основі комунікативно-діяльнісного підходу дозволяє вихователеві вибудувати свою роботу відповідно до вимог освітнього процесу, зробити її більш прогнозованою, ясною й структурно зрозумілою, бачити й коректувати стратегію індивідуального мовленнєвого розвитку кожної дитини. Мовлення дитини неозоро багатоманітне в його індивідуальних особливостях, але воно все ж у своєму внутрішньому механізмі кінець кінцем обумовлене чинниками формування особистості, їхнім соціальним змістом, середовищем, в якому вона виховується, виробляє певні навички, риси суспільної поведінки, характеру тощо.